Юридичні новини:

     В повсякденно – господарській діяльності підприємств, установ та організацій зокрема  для повноти ведення бухгалтерського обліку, правильності визначення та віднесення податкових зобов’язань необхідно розуміти відмінність договору факторингу від уступки права вимоги (цесії).

    Дане питання є вкрай важливим, оскільки невірне визначення природи договору може призвести до вкрай негативних наслідків, які можуть виявитися не лише під час перевірки підприємства фіскальними органами, а й під час відповідного судового процесу з контрагентом.

За частую трапляються випадки коли суд використовуючи формальні підстави відмовляє позивачу у його вимогах, наприклад - не участь останнього у спірному правочині.

Ось приклад «класичної схеми», яка була використана у спорі по справі № 6-605цс16 і яку дуже влучно вирішив Верховний суд України.

Верховний суд України вирішуючи спір у справі № 6-605цс16 зробив «революційний» висновок:

-          - Ухвала про забезпечення позову діє навіть якщо вона не зареєстрована у відповідному державному реєстрі.

    Фіскальна служба під час перевірки платника податку, в Акті перевірки часто зазначає, що відсутність контрагента за юридичною адресою, вказаною в установчих документах, свідчить про безтоварність господарської операції, єдиним наслідком якої є її фіктивність.

   Так це чи ні? Спробуємо розібратися з посиланням на відповідну судову практику та діюче законодавство України.