07 травня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 922/2427/25 (ЄДРСРУ № 136346902)) досліджував питання щодо позову кредитора - учасника (колишнього учасника) товариства, який зацікавлений в поверненні майна (частики в статутному капіталі) боржнику задля звернення в подальшому на нього стягнення.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що відповідно до пунктів "д" та "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" особа, яка вважає себе власником частки, що незаконно вибула з її володіння, має звертатися до володільця частки (особи, вказаної як власник в ЄДР) 1) з позовом про стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння) або 2) позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а).
Також, у постановах від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а Велика Палата Верховного Суду наголосила, що у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп."е" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп."д" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Разом з тим, вказані висновки здебільшого стосуються корпоративних спорів, тобто спорів між учасниками (в тому числі колишніми) товариств як між собою, так і безпосередньо з самими товариствами, що змістовно відрізняє такі спори від спору у цій справі (за участю третьої особи - кредитора учасника (колишнього учасника) товариства, який (кредитор) зацікавлений виключно в поверненні майна (частики в статутному капіталі) боржнику задля звернення в подальшому на нього стягнення).
Більше того, Верховний Суд mutatis mutandis звертається до висновків, викладених у постанові від 28.03.2023 у справі №911/2446/21, де суд касаційної інстанції надавав оцінку такому способу захисту як визнання недійсним рішення загальних збрів та скасування реєстраційного запису:
"55. Ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (пункт 98 постанов Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі №917/1338/18). У цій справі Велика Палата Верховного Суду визнала належним та ефективним способом захисту вимогу про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, в тому числі щодо перерозподілу часток.
Отже, Верховний Суд виходить з того, що ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо.
Тобто Верховний Суд у справі №911/2446/21 дійшов висновку, що такий спосіб захисту як визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників не є виключним та безальтернативним, натомість з урахуванням конкретних обставин справи належним способом захисту можуть бути визнані вимоги про визнання недійсним рішення загальних збрів та скасування реєстраційного запису, або ж про витребування частки з володіння, тим паче з урахуванням особливостей спорів щодо фраудаторних правочинів та висновків Верховного Суду у таких спорах.
ВИСНОВОК: Спосіб судового обирається з урахуванням конкретних обставин справи належним способом захисту можуть бути:
1) Позов про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників;
2) Позов про визнання недійсним рішення загальних збрів та скасування реєстраційного запису;
3) Позов про витребування частки з володіння.
Матеріал по темі: «Право на оскарження правочину третьою особою»
«Належний спосіб захисту учасника ТОВ який був виключений з його складу»