03 липня 2026 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/3078/25, адміністративне провадження № К/990/40384/25 (ЄДРСРУ № 137945919) досліджував питання щодо впливу підстав проведення перевірки на правову природу довідки Національного агентства з питань запобігання корупції.
Законодавство у сфері запобігання корупції передбачає кілька підстав для проведення повної перевірки декларації суб`єкта декларування. Так, відповідно до частини першої статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 1 розділу V Порядку № 26/21, така перевірка проводиться у разі, якщо:
1) декларація подана службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктом декларування, який займає посаду, пов`язану з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується НАЗК, крім декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації;
2) у декларації, поданій іншим суб`єктом декларування, виявлено невідповідності (ризики) за результатами логічного та арифметичного контролю, крім декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації;
3) отримано інформацію від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, у тому числі у декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації.
Наведені підстави відрізняються обставинами, які зумовлюють початок контрольної процедури, та джерелом інформації, що слугує приводом для її проведення.
Водночас аналіз положень Порядку № 26/21 свідчить, що незалежно від підстави проведення повної перевірки декларації порядок здійснення відповідної контрольної процедури, обсяг повноважень НАЗК під час її проведення та форма фіксації її результатів залишаються однаковими.
У кожному випадку НАЗК здійснює перевірку достовірності задекларованих відомостей, збирає та оцінює інформацію, встановлює обставини, що мають значення для предмета перевірки, а за результатами такої діяльності формує висновки щодо конкретного суб`єкта декларування, які оформлюються довідкою про результати повної перевірки декларації (пункт 1 розділу VI Порядку № 26/21).
Отже, підстава проведення повної перевірки декларації є лише юридичною передумовою початку відповідної контрольної процедури, яка, проте, не впливає на правову природу довідки, складеної за її результатами, характер реалізованих НАЗК повноважень чи юридичне значення викладених у ній висновків.
ВИСНОВОК: Незалежно від підстави, яка послугувала передумовою для проведення перевірки, довідка про результати повної перевірки декларації залишається результатом реалізації НАЗК владно-управлінських контрольних функцій щодо конкретного суб`єкта декларування та зумовлює тотожні за своєю юридичною природою правові наслідки.
Матеріал по темы: “Правові наслідки довідки НАЗК»